Це моя чашка чаю
Якось один старий лікар назвав ніс прем’єр-міністром організму. Порівняння так запам’яталося, що спливає в пам’яті, приходить неначе без дозволу. Щоправда, на щастя, останні (прем’єри) періодично міняються, а ніс з нами назавжди. Знаю точно — якщо йому щось сподобалося, не помилюся, якщо додам і хтось, значить, ніс схвалює. Він вже відчуває — хоча до зимових головних святкових днів ще далеченько, людська психіка щосили вже почала вібрувати у новорічному темпі. Він уловлює вже запах хвої, хоча і не бачив ще ялинкових базарів: на Софійській площі щодуху монтують маленькі чепурні ярмаркові будиночки, і пахнуть вони чимось свіжим, дзвінким. У стилізованому селищі біля сусіднього дорогого ресторану вже днів із десять голосно ґелгочуть жирні гусаки, навіщось теж закликаючи свято. Пташині носи не вчули, що вони ж бо і стануть прикрасою чийогось різдвяного столу. Їм би змахнути крилами та куди далі відлетіти, проте не вийде. Напевно, їх вже замовили ті, хто спритніший.
• Звичайно, у багатьох стіл буде набагато скромніший, у когось його й зовсім може не бути, але передчуття закладене в нас з дитинства — є достаток, немає його, є внутрішній баланс — немає його, очікування наздоганяє. Тут і щемляча надія, й упевненість в успіху, і печаль. Не для всіх Новий рік — радісне свято навіть у мирний час. Багато хто завжди напередодні відчуває складні переживання, які можна позначити як своєрідний синдром підведення підсумків. Фахівці стверджують, що, якщо знати до чого себе готувати, можна пом’якшити посадку, захистити себе. І тут кожен сам собі лікар.
Навіть купуючи ялинкові іграшки, можна допомагати собі, нехай лише одна нова кулька. Обертаючи її і так і отак, можна насолодитися ще до покупки. По суті, це процес інтимний, певна медитація, ніби отримуєш щось набагато важливіше, ніж скло. Та так, власне, і відбувається. Адже, вибираючи яскраву обновку, ми неусвідомлено програмуємо майбутній рік. Кому ж перешкодить у ньому успіх і гармонія. Поза тим у кожного своя чашка чаю.
• Одна моя подруга якось вразила своїм відкриттям. Вона щиро переконана, якщо є недоброзичливець, треба його любити і леліяти, мовляв, це відмінний допінг. На ялинку, наприклад, вона вішає, окрім іграшок, досягнення сім’ї. Одного дня на ній з’явилися конкурентний табель сина, все нові й нові дипломи чоловіка, фотографії її нової ролі. Вона актриса, зрозуміло — пані емоційна. У сім’ї ніхто не знає, що всі ці прикраси вона присвячує своїй суперниці у професії і не тільки. Остання мріяла свого часу зробити безпосадочний переліт через декілька доль, зокрема і через її. Одного дня, прийшовши до подруги в гості, почула, як вона по-своєму молилася: «Дай, Боже, їй сили ненавидіти мене. Тоді у мене все складатиметься». І чого тільки не спаде на думку актрисі! Бувало їй і зовсім сумно, тоді вона ще до всіх феєрверків просто лягала спати. Адже ранок за вечір мудріший, навіть новорічний. У мене є свій рецепт загравання з носом. Він зовсім не новий: з ялівцевою гілочкою, запасеною ще з літа (висушений дачний чагарник поділився добром), оббігаю своє житло, чудовим благодатним полоном перетворю його на райський куточок. Метушня і надрив, знаю і не раз переконувалася, відчую себе миттєво незатишно як не у себе удома. І правильно — геть, геть і не приходьте більше. Без вас все стає по-іншому, ще помахаю носовою хусточкою услід. Природно, просоченою зовсім не парфумами, а ялівцевим маслом. Грип теж боязкий, не переносить ялівцевої активності. Відомо, що у світі багато власників великих магазинів використовують лаванду і ялівець для ароматизації торговельних залів. У такому приміщенні хочеться затриматися і щось купити. Коли в оселі пахне куражно, енергійно, то хвойна краса передається і настрою і все починається складатися, ну, якщо чесно, майже все. Однак не варто прибріхувати самій собі. Ось і приклад, ніс тільки-но вловить улюблений запах, одразу сам вибирає потрібний темп і глибину дихання, і втома під очима сама собою випаровується. Адже тіні і можлива припухлість під ними теж залежать від того, як дихає ніс.
• Зовсім не відкриття, що жінка у боротьбі сама із собою, зі своєю зовнішністю перебуває практично завжди — це її норма: кучеряві хочуть мати пряме волосся, кругловиді (витончено так скажемо) знаходять такий варіант зачіски, аби зменшити щоки, дуже худі мріють набрати вагу, повні, самі знаєте. Як не дивно, ніщо так не збуджує, як боротьба із самою собою, боротьба за самовдосконалення. Тут немає ні початку, ні кінця. Для пані з тугою монетою цей процес закінчується часто плачевно — від них хочеться просто відвернутися, дивитися неприємно. Перестаралися, бідолахи.
• Для тих, хто не любить зайвої метушні і не має зайвих грошей, досить розуміти — із собою можна домовитися і для цього не варто малювати нове обличчя. До речі, смішно думати, що всі ці старання задля чоловіків. Та ні — заспокойтеся і дихайте рівно. Адже ви теж відповідаєте за ніс, який приручили.
Була у нас колись чудова традиція. Годині о дев’ятій-десятій вечора, коли всі вже нагодовані, посуд вимитий, діти доглянуті, виходити на Володимирську гірку на лижну прогулянку з подругами, які живуть поруч. Намагалися приєднатися і наші чоловіки, але самозабутнє жіноче базікання їх швидко стомлювало. Нам же побігати на лижах лише годинку, і ось результат: колір обличчя, настрій, новий погляд на проблеми і просто спокій. Давно вже не каталася — то незатишно увечері в темряві, то те, то се. Тут якось здзвонилися і вирішили — проводжатимемо старий рік на нашій лижні. Ну й що, що загубилася стара, прокладемо свіжу, головне, що бажання з нами, а сніг, почувши наше прохання, обов’язково укутає все білою своєю пишністю.
• Деякі люди гуляють і під дощем, інші ж просто мокнуть. Неспішну вечірню прогулянку подарувати собі може кожен або майже кожен. Вона може бути і наодинці і під дощем. Чутлива людина розуміє, що перегортати альбом з репродукціями і самій побувати в музеї — значить, отримати абсолютно непорівнянні враження. Вони, що розбурхують душу, всім потрібні як повітря. Навіть якщо більш насущних проблем до того багато, що людина дещо тупіє, варто зустріти щось таке, що запам’ятовується, і починає тихо звучати музика. Вона теж, як відомо, не просто звукові хвилі.
У дотику багато нюансів, та і різночитання завжди тут як тут. Ну то й що? Була б своя чашка чаю. Інколи і простий окріп у ній солодший за інші делікатесні пропозиції.
