Чому не можна приймати такий закон про місцеві вибори. Частина 1

Олександр Солонтай

21 червня, 18:13

Запропонованим законопроектом «Про місцеві вибори» №2831-3 від 28.05.2015р. пропонується внести зміни в тому числі в закон "Про статус депутатів місцевих рад". Але зміна в цей закон вноситься тільки одна. Зокрема, пропонується в статті 5 «Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради», змінити п.7. «У разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» на текст «У разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до закону про місцеві вибори».

На перший погляд наче все логічно, змінюється назва закону, тому вноситься відповідна зміна в закон про місцевих депутатів. Але чому тоді зміна тільки в статті 5? Адже в законі про статус місцевих депутатів старі Закони України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» зазначено в шести статтях, а саме в 2, 4, 5, 38, 42 та 46. Що це означає і чому в законі посилання на два різні закони про місцеві вибори?

Все просто. Ця ситуація повторюється вже не вперше. Такі ж, часткові зміни в закон про місцевих депутатів вносилися Верховною Радою 12 січня 2007 року, коли запроваджувався імперативний мандат. Зокрема, було змінено саме так, як пропонується зробити зараз - тільки в 5 статті, а статті 2, 4, 38, 42 та 46 залишилися незмінним. От саме тому зараз в діючому законі про місцевих депутатів досі в цих статтях зазначено назву закону про місцеві вибори «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», який був скасований ще в 2004-ому році.

Вдруге ситуація повторилася при прийнятті діючого Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" 10 липня 2010 р. Тоді було внесено зміни в закон про статус місцевого депутата, але теж не комплексні. Зокрема, була скасовано раніше впроваджений імперативний мандат. Янукович таким чином позбавив партії можливості виключати з місцевих рад депутатів-перебіжчиків, що відкривало дорогу до формування підконтрольних провладних більшостей незалежно від результатів виборів.

Отже, це не вперше та невипадково. Робляться такі зміни для того, щоб наступним кроком після запровадження монополії політичних партій на висунення кандидатів в місцеві депутати, відновити імперативний мандат, тобто забезпечити контроль партій над депутатами. Бо як інакше пояснити, чому Верховна Рада вже понад 10 років не корегує інші статті з згадкою старого закону про місцеві вибори, попри прийняття за цей час трьох різних виборчих систем (2004 – закриті партійні списки, 2010 – змішана партійна система, 2014 – зміна система з правом самовисування), але разом з тим, за цей час ВРУ кілька разів змінювала статті саме в цьому законі і саме про відкликання політичними партіями?

Замовники, які лобіюють законопроект №2831-3, хочуть поставити під контроль партійних проектів всі місцеві ради України та персональний склад депутатського корпусу. Це нічим не відрізняється від аналогічної діяльності влади після Помаранчевої революції, коли було запроваджено партійні списки в місцеві ради, що максимально за політизувало місцеві ради. Та якраз саме це не дало можливості подолати розкол країни на два табори, який було штучно внесено в країну раніше.  Підтвердження тому, що часткові зміни в закону про статус депутата місцевої ради є не випадковістю, а свідомим вибором, ми знаходимо також в пояснювальній записці авторів законопроекту. Зокрема, в ній зазначено, що:

«за запропонованою моделлю потреба в проведенні проміжних виборів буде відсутня. У разі достроково припинення повноважень депутата, обраним визнається наступний за черговістю кандидат у списку місцевої організації партії (блоку), складеному за результатами виборів у відповідності з рівнем підтримки кожного кандидата. У разі вичерпання списку місцевої організації партії (блоку) мандат залишається вакантним до обрання нового складу ради». Таким чином, у виборців просто не буде потреби відкликати обраного депутата. А тому і сенсу викреслювати згадку про давно скасований закон про місцеві вибори 1998-2004 років в законів про статус місцевого депутата просто немає.

Децентралізація? Пряма демократія? Підзвітність влади громаді? Та ні, схвалений за основу законопроект орієнтований на інше. Замість того, щоб вдосконалити статті 37-39 закону про статус депутатів місцевих рад, дати виборцям практичні, зручні інструменти підзвітності, відкликання депутатів місцевих рад та привести його у відповідність з законом про місцеві вибори, робиться протилежне. А саме, законопроект формулюють так, щоб після виборів дати партіям можливість поповнювати склад місцевих рад та переформатовувати його самостійно, не турбуючи зайвий раз виборців.

п.с.

Наступна, друга частина аналізу законопроекту - буде присвячена питанню об’єднання громад в контексті місцевих виборів. Третя - про права на участь в місцевому самоврядуванні активних людей, громадських активістів, тобто тих, кого ми називаємо громадянським суспільством. Адже проголосований законопроект не просто порушує наші конституційні права на місцеве самоврядування, він попри оголошену політику на побудову справжнього місцевого самоврядування, у випадку його схвалення, ще більше зачатки самоврядування руйнуватиме. Четверта про невідповідність запропоноваго законопроекту Конституції України.

п.с.

Частина 2: http://www.day.kiev.ua/uk/blog/suspilstvo/chomu-ne-mozhna-pryymaty-takyy-zakon-pro-miscevi-vybory-chastyna-2

Частина 3: http://www.day.kiev.ua/uk/blog/suspilstvo/chomu-ne-mozhna-pryymaty-takyy-zakon-pro-miscevi-vybory-chastyna-3

Частина 4.: http://www.day.kiev.ua/uk/blog/suspilstvo/chomu-ne-mozhna-pryymaty-takyy-zakon-pro-miscevi-vybory-chastyna-4

Олександр Солонтай,

експерт Інституту Політичної Освіти