Чи зробить Україна свій внесок для обмеження глобального потепління?
12 грудня, під час свого виступу на міжнародних кліматичних переговорах у Польщі, міністр екології України Остап Семерак заявив, що Україна є лідером зі зменшення викидів парникових газів, і що країна розпочинає процес перегляду своєї цілі зі скорочення викидів, з метою зробити її якомога більше амбітною.
Можна привітати рішення України про перегляд національно-визначеного внеску. Це логічний та довгоочікуваний крок на шляху до виконання цілі Паризької угоди. Ми сподіваємося на дві речі. Перша - на активне залучення громадськості до процесу перегляду. Друга – кліматична мета країни все ж таки має передбачати відповідність Паризькій угоді: зменшення, а не підвищення викидів парникових газів.
Проблема в тому, що Україна є лідером зі скорочення викидів CO2 лише формально. Нещодавно був оприлюднений рейтинг запобігання кліматичним змінам (Climate Change Performance Index - CCPI 2019), де Україна посіла 18 місце. Це сталось не через успіхи державної кліматичної політики, а через зовнішні обставини. Відповідно до рейтингу, кліматична політика України була неефективною – отримано лише 40 балів зі 100 можливих.
Крім цього, поточна ціль України, яку наразі планують переглянути, передбачає зростання викидів парникових газів майже вдвічі. У 2015 році національно-визначений внесок України до Паризької угоди передбачав «скорочення» викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року. Однак фактичний рівень викидів CO2 у 2015 році був уже на рівні 32%.
Міністр Семерак у своїй промові також згадав про Стратегію низьковуглецевого розвитку України, де ціль - до середини століття залишити викиди приблизно на тому ж рівні, що є зараз. Таким чином, ні середньо-, ні довгострокова кліматична мета України наразі не відповідає цілі Паризької угоди та веде світ до глобального потепління 4°С чи вище.
Перегляд національного внеску України означає, що кліматична політика стає більш пріоритетною всередині країни. Звичайно, новий внесок має базуватися на економічних розрахунках, але так само він має відповідати цілям Паризької угоди, тобто вести до реального скорочення викидів СО2.
За останній рік у сфері кліматичної політики Україною справді прийнято декілька важливих документів: затверджений План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату, розроблена та прийнята Стратегія низьковуглецевого розвитку, розпочата робота над законодавством щодо моніторингу викидів парникових газів. Однак цього недостатньо задля досягнення цілей Паризької угоди.
Підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії – це дороговказ для України. Нам важливо підвищувати власну енергонезалежність, скорочувати залежність від викопного палива та розбудовувати нову безвуглецеву економіку.
З 3 по 15 грудня у польському місті Катовіце відбуваються міжнародні переговори ООН зі зміни клімату (COP24). Офіційні представники від України також беруть у них участь. «Екодія» та інші громадські організації неодноразово закликали уряд, в особі пана Семерака, заявити про початок перегляду національного внеску в Паризьку угоду (НВВ) у 2019 році.
Анна АКЕРМАНН, керівниця кліматичного відділу ГО «Екодія»
