На сайті президента з’явилася петиція про кримінальне покарання політиків за невиконані обіцянки

Автори петиції просять президента винести на розгляд Верховної Ради України законопроєкт про введення кримінальної відповідальності за брехню та невиконані обіцянки державних чиновників і політичних діячів. Ознайомитися із текстом звернення можна за покликанням.

«Депутати усіх рівнів звикли приховувати свої незаконні дії і невиконані обіцянки за колегіальними рішеннями або бездіяльністю відповідних рад. Це буде нівельовано новим законопроєктом, який передбачатиме особисту відповідальність за невиконання передвиборчих та посадових обіцянок. Обіцяв? Виконай! Або неси кримінальну відповідальність за змарновані надії, дарма витрачені бюджетні кошти та назавжди втрачений час життів громадян. Вибачення політиків – це не той платіж, який повинен бути сплачений за безповоротно втрачені роки гідного життя українців», — так прокоментував ситуацію Артур Муляр, депутат Чабанівської селищної ради Київської області та співавтор петиції «Введення кримінальної відповідальності для політиків/посадовців за брехню та невиконання їхніх обіцянок».

Співавтори петиції обґрунтовують актуальність петиції тим, що людство, а отже і Україна, знаходиться у такому стані, який за певними параметрами схожий на ситуацію до Другої Світової війни. Водночас положення України взагалі не можна назвати стабільним. Україна втратила дуже багато громадян, а економіка держави слабка. Таким станом речей може скористатися внутрішньополітична сила, яка не буде дружньою до демократичних цінностей та конституційних норм. Тобто українськими виборцями у постійному стресі простіше маніпулювати, і на наступних виборах вони можуть проголосувати за популізм та нездійсненні обіцянки. У результаті це може призвести до втрати незалежності та суверенітету України.

«Наведу простіший приклад, — каже другий співавтор петиції та співголова ГО «Громадянські слідчі» Михайло Марченко, — в українців мільйони домашніх тварин, зокрема, собак та кішок. З одного боку, це витрати на належні умови утримання тварин. Але з іншого боку, це вигідна для держави зооекономіка — торгівля товарами та послугами для тварин оподатковується та створює робочі місця для громадян. Тобто навіть з економічної точки зору органи місцевого самоврядування мають піклуватися про те, щоб у населених пунктах існували добрі умови утримання домашніх тварин та гуманні умови піклування про диких і сільськогосподарських тварин. Насправді ж державні посадовці часто лише дають обіцянки, але не збираються виконувати їх. Така безкарна політична халатність у різних сферах життєдіяльності не просто антидемократична, вона небезпечна для прав і свобод виборців та інституту демократії».