У рятувально-водолазній службі Тернопільщини замало працівників, щоб рятувати людей

Одинадцять нещасних випадків трапилися на водоймах Тернопільщини з початку літа. Більше половини — вже у липні. Лише вчора загинуло двоє людей — в Циганах Борщівського району і в Драганівці Тернопільського. Сьогодні сталася трагедія в Заліщицькому районі. Рятувальники наголошують на необхідності збереження рятувально-водолазної служби області, в якій і так через брак фінансування залишилося 43 особи, хоча згідно з штатним розписом має бути 112. А колись штат налічував і 147 людей. На сімох станціях лише по четверо працівників,  —  розповів «Дню» начальник рятувально-водолазної служби в області Василь Козак. «За кожною станцією закріплено по три профілактичних райони, куди виїжджають наші водолази на ліквідацію нещасних випадків. Це вже коли людина потонула. Адже людину можна врятувати, коли вона перебуває під водою не більше 5-ти хвилин. От і виїжджаємо вже на пошуки загиблих», — каже Василь Козак. З 26-ти водолазів в області на сьогодні — 16. Практично, в Україні нема де їх підготувати. Та й коштів немає. «Ми маємо наявний приклад на Тернопільському ставі, де в неділю потонув 25-тирічний чоловік. У понеділок тіло цілий день шукали водолази Гусятинської рятувально-водолазної станції. Пошуки продовжувалися і вчора. Торік в нас був випадок, коли за один день потонуло п’ятеро людей в області. Ми залучали 4 рятувально-водолазні станції з різних районів. Нині родина звинувачує рятувальників. Виникають запитання: «Ачому не врятували? Чому довго не могли знайти? Ми працюємо з обладнанням, яке ще з початку 80-х минулого століття. Також і катера маємо, двигун котрого використовує 35-40 літрів пального за годину. А ми лише мали змогу закупити 200 літрів бензину. По 20 літрів віддали на райони, а решту залишили тут. Конституційне положення про те, що життя людини є безцінним, знівельоване», — каже Василь Козак. До 2001-го року рятувально-водолазні служба були на державному фінансуванні , а всі негаразди почалися після виходу нового бюджетного кодексу. Згідно з ним, забезпечення служби лягло «на плечі» регіонів. За словами начальника рятувально-водолазної служби в Тернопільської області Василя Козака, у 2012-го році в обласному бюджеті вже не знайшлося грошей на півроку. Люди стали працювати на неповних посадових окладах. І так — півтора року. Торік у травні облдержадміністрація виділила кошти. Але так було до кінця 2014-го. Коли ж в 2015-му прийняли нову обласну програму на 2015-2019 роки, коштів знову не стало. Субвенції з районних бюджетів обласному бюджету для водолазно-рятувальної служби — тільки на папері. Знову працівники рятувально-водолазної служби вимушені були перейти на неповні посадові оклади. Тепер, начебто, знову кошти знайшлися, але наразі, щоб отримати їх в повному обсязі, немає відповідного рішення сесії облради.

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль