«Європо, ми захищаємо і вашу свободу!»
За п’ятнадцять хвилин до дванадцятої потік людей біля столичної станції метро «Університет» помітно збільшуються – люди ідуть на анонсовану о 12.00 у столичному парку Шевченка ходу пам’яті загиблих. Біля метро представники Блоку Петра Порошенка роздають листівки-плакати, на яких написано «Я Волноваха. Je suis Volnovakha». У листівці (до слова, хто її автор – ніде не зазначено) до громадян звертаються: «13 січня цього року Україну сколихнула страшна трагедія, коли в місті Волновасі на Сході нашої країни терористи розстріляли пасажирський автобус, внаслідок чого загинуло 13 мирних мешканців! Це цілеспрямоване знищення злочинцями українських громадян, які хочуть жити під мирним небом на своїй землі, у своїй рідній країні. До Парижу, коли там загинуло 12 осіб, з’їхалися мільйони людей зі всієї Європи на Марш Миру проти тероризму. Закликаємо всю українську громаду приєднатися до нашої ініціативи та долучитися до Ходи Єдності пам’яті жертв тероризму…»
Люди охоче беруть листівки, бо власні мають дуже небагато учасників. Коли громадяни збираються у парку імені Шевченка, до них звертається «голос Майдану», екс-міністр культури України Євген Нищук. Він говорить, що сьогодні зібралися люди, які вшановують пам’ять не тільки загиблих у Волновасі, а й усіх наших полеглих героїв-воїнів. «Ми знаємо, що тут збираються і ті, хто підтримують Надію Савченко, Олега Сенцова», - говорить Євген Нищук. «Сьогодні ми дивуємося мужності наших славних «кіборгів», які продовжують відстоювати той клаптик, який став символом мужності наших хлопців, які протистоять дуже потужній, дуже сильній, не просто якійсь «ДНР» та «ЛНР», - адже зрозуміло, хто їх підсилює і постачає зброю. Сьогодні тут є листочки, на яких написано «Я – Волноваха», але так само ми можемо сказати: «Я – Ізварине, я – «кіборг», «Я – Україна», бо сьогодні ми в цьому єдині, - виголошує Євген Нищук і запрошує всіх долучитися до маршу миру, щоб проявити солідарність і не бути байдужими до того, що відбувається. «Це не якесь копіювання того, що відбулося в Парижі, але той момент, коли ми також маємо показати, що коли гине така велика кількість мирних жителів, коли тисячі наших героїв гинуть за цілісність нашої держави, ми маємо показати всім європейським інституціям, щоб вони не зволікали у своїх санкціях проти тих, хто вигадує собі різноманітні назви, але насправді це терористи, яких підтримує Кремль. Треба чітко про це говорити і знати», - говорить Євген Нищук.
До колони приєднуються глави українских церков та релігійних організацій, люди починають ходу до Майдану Незалежності.
«День» також бере участь у ході. Але у нас свої гасла. Як ми вже писали раніше, важливо звернутися і до української влади, і до європейської громадськості та влади з чіткими та конструктивними і зрозумілими гаслами. Наші месиджі такі: «Європо, ми захищаємо і вашу свободу!», «Уряде, не ганьби Україну! Проводь реформи!», «Кремль – агресор і терорист». Фактично через рік від початку драматичних подій на Майдані ми не маємо допускати непродуманих дій.
«Правильно, хороші слова», - відгукуються у колоні на наші гасла. Кияни Світлана та пан Володимир просять у «Дня» наші плакати, щоб нести їх у колоні. Світлана – учасниця волонтерської організації «Восток SOS», говорить, що не могла не взяти участі в акції. «Ми підтримуємо і «Шарлі», і співчуваємо Вірменії, у якої сталась така трагедія через російського громадянина», - говорить Світлана.
У більшості учасників ходи – отримані біля станцій метро листівки «Я Волноваха». Багато людей з українськими прапорами та стрічками національних кольорів, під час ходи лунають: «Слава Україні! – Героям слава! Слава нації – смерть ворогам! Україна – понад усе!». Багатотисячну ходу складають люди різного віку – чимало і молоді, і літніх людей. Помітно, що багато людей прийшли організовано, як-от представники Самооборони Борисполя, чимало учасників Майдану. Є плакати з написами «Я – Бердянск. Не стреляй!», «Токмак против российской агрессии» - їх несуть люди, які теж організовано приїхали на захід.
«День» «заміряв температуру» суспільства, звернувшись до учасників ходи із запитанням, чому вони взяли участь у заході. Більшість наших співрозмовників у колоні кажуть, що прагнуть миру.
«Ми вважаємо, що треба зупинити тероризм Путіна, бо Путін – це дорівнює Гітлер. Його політика призводить лише до кровопролитної війни. Він починає третю світову війну і це дуже страшно», - каже російськомовна киянка юрист Ірина, на плакаті якої написано англійською «Stop Putler. I am Ukrainian». «Я звертаюсь до громадян Європи, щоб вони теж розуміли, що Україна воює за всю Європу», - говорить жінка.
Багато учасників ходи вийшли і за те, щоб «речі називали своїми іменами». «У нас не АТО, а війна!» – обурюється Федір Федорович, який називає себе ветераном Майдану. «У нас іде війна з Росією. Убивають наших солдатів і наших мирних громадян. Я прийшла висловити свій протест, - каже пані Ольга з Макарівського району, що тримає плакат із написом «Росія – терорист! Путін – убивця українського народу». – Якщо речі називатимуть своїми іменами, усе буде чесно, то ми все витерпимо – і нестатки – тільки щоб ми перемогли у цій війні».
Літні киянки, двоюрідні сестри – Лідія, Євдокія та Ніна тримають листівки «Я Волноваха». «Те, що стріляють у мирних жителів, - це те ж саме, що стріляти в кожного українця. Ми хочемо висловити підтримку мирному населенню Донбасу, яке потерпає, і сказати Путіну, щоб він забрав свою банду», - пояснює пані Євдокія напис на листівці.
«Я вийшла за мир, щоб не було війни. І хочу показати людям, які ідуть у колоні, щоб не спішили засуджувати нашу владу, а дали їм попрацювати рік чи два. Бо ті, хто проти них, провокують нас, щоб ми допомогли їм зняти цю владу, а вони, негідники, займуть їхнє місце», - говорить пані Лідія.
«Ми виходили під час Революції гідності і будемо виходити зараз, скільки треба. Хочемо, щоб Україна була єдиною і її ніхто не чіпав», - запевняють жінки.
«Ми проти путінського безладу. Треба гнати їх звідси. А ще я протестую проти нашого командування в зоні АТО», - говорить киянин Іван Музиченко. «Росія гнобить українців далі нікуди. Наші герої на східному рубежі захищають Україну, а ми повинні показати, що ми проти агресії росіян і тих бандитів, що орудують на сході. Думаю, що мільйони українців душею з нами зараз. Такі акції треба проводити, але проводити напевно, біля посольства Російської Федерації і показувати їм де їхнє місце», - говорить киянин пенсіонер Микола Саєнко.
«Треба воювати. Тільки так ми звільнимо Донбас. Треба об’єднувати всіх для цього. Який тероризм, коли війна іде?», - говорить киянин Анатолій Власенко.
Подруги Олена та Ірина з Києва написали на своєму плакаті російською: «Россияне – прозрейте! Одумайтесь, ваш царь – болен!», щоб «достукатись» у тому числі і до своїх родичів і знайомих у сусідній країні. «Ми хочемо показати, що мир для нас – найголовніше. І що в нас у країні відбувається не внутрішня війна, а Росія – наш агресор. Ми хвилюємося через трагедію, що сталася у Волновасі, але насправді і за всю Україну, за Іловайськ, за всі теракти і смерті. Тому прийшли сьогодні сюди підтримати Україну і передусім наших військових», - говорять дівчата.
КОМЕНТАРІ
«НАША КРАЇНА Є ФОРПОСТОМ, ЯКИЙ ПРИЙМАЄ ПЕРШИЙ УДАР ВІД ТЕРОРИСТІВ, І ЗАХИЩАЄ, ЯК І РАНІШЕ В ІСТОРІЇ, ВСЮ ЄВРОПУ»
Олег СААКЯН, голова Єдиного координаційного центру «Донбас», політолог:
– Ця акція для мене символічна. Жертви теракту під Волновахою уособлюють весь український народ, який сьогодні на сході потерпає від терористів. У кожного є родичі по всій країні, всі ми єдині, і всі українці страждають від раптової, несправедливої, безжальної, кривавої путінської агресії. І цей марш дуже потрібний як показник мирної сили українського народу, що попри все готовий боротися за свою свободу. Показово, що тут зібрались представники майже всіх політичних сил і вони прийшли без партійної символіки.
На моєму плакаті написано «Я – Волноваха». Чесно кажучи, мабуть, точніше сказати «Я – Україна», бо сьогодні Волноваха – вся Україна, яка потерпає від агресії. Наша країна є форпостом, який приймає перший удар від терористів, і захищає, як і раніше в історії, всю Європу.
«НА МАРШІ ВІДЧУВАЮ ЄДНІСТЬ»
Ігор, донеччанин:
– Не міг не прийти на цю акцію. Я – патріот України. На марші відчуваю єдність та великий біль за свій край. У цьому жаху війни живу півроку, і трагедія під Волновахою – черговий удар по серцю, ще одна річ, яка ламає душу. Гинуть земляки, військові – це велика біда. Сподіваюсь, все це скоро скінчиться.
«ТРЕБА БУТИ ТУТ, АБИ ПОТІМ НЕ БУЛО СОРОМНО»
Анатолій СОЛТУС, науковець і автомобіліст:
– Я прожив довге життя: закінчив інститут, служив в армії, працював, був за кордоном, захистив докторську дисертацію. Вважаю своїм боргом перед собою і Богом прийти на таку акцію у цей відповідальний момент. Треба бути тут, аби потім не було соромно. Країна у тяжкому стані, і необхідно захищати її заради дітей та майбутнього.
«Я ПРОТИ ТЕРАКТІВ І ХОЧУ, АБИ В УКРАЇНІ БУВ МИР»
Олег, військовий:
– Прийшов на цю ходу, аби вшанувати побратимів, які загинули під Волновахою. Також там бував – як не пом’янути друзів? Я проти терактів і хочу, аби в Україні був мир. У Києві мені якось некомфортно, хочу знов воювати на сході, аби все це скоріше скінчилось.
«НА ЦІЙ АКЦІЇ ВІДЧУВАЮ ПРИЧЕТНІСТЬ ДО СПІЛЬНОГО БОЛЮ»
Капітоліна СИНИЦІНА, студентка Києво-Могилянської академії:
– Ми з друзями вийшли на цю ходу, аби вшанувати пам’ять жертв терористичного акту під Волновахою. Акція проходить під гаслом «Я – Волноваха», майже як «Я – Шарлі» тиждень тому у Парижі. Ці події мають схожі посили. Головний меседж людей, які вийшли на вулиці України сьогодні: ми – частина трагедії під Волновахою, це – шматок нашого повсякденного життя, і ми не стоїмо осторонь.
На цій акції відчуваю причетність до спільного болю. Адже не тільки радість, а й біль єднає людей. Особисто я бачу, що створюється громадянське суспільство. Кожен бере собі частину спільного болю, соціальної травми, і стає можливим пережити велике горе і разом йти далі.
«ЛЮДИ СТАЛИ БІЛЬШ ДОБРИМИ, СОЛІДАРНИМИ, ПАТРІОТИЧНИМИ»
Оксана ДРОЗД, медсестра, говорить крізь сльози:
– Вийшла на цю акцію разом з усією Україною, аби пом’янути загиблих людей. Дуже важливо підтримати дух у суспільстві. Люди стали більш добрими, солідарними, патріотичними. Але на цьому марші відчуваю сум. Важко на душі.
«НА ЦЮ АКЦІЮ ПРИЙШОВ ПОКАЗАТИ, ЩО НІКОЛИ НЕ ВСТАНУ НА КОЛІНА»
Олександр СЕМЕНОВ, «афганець»:
– Для мене трагедія під Волновахою – приниження, черговий розстріл українського народу. Нас принижували і принижують далі. От, ротація наших «кіборгів» відбувається через росіян – це образливо. І на цю акцію прийшов показати, що ніколи не встану на коліна.
«ТІЛЬКИ ЄДИНИМ ФРОНТОМ З ЄВРОПОЮ НАМ ВДАСТЬСЯ ПРИПИНИТИ ЦЮ АГРЕСІЮ»
Андрій СЕНЧЕНКО, екс-народний депутат України, колишній заступник голови Адміністрації Президента:
- Безсумнівно, ця Хода покликана на демонстрацію солідарності з Волновахою, всіма громадянами України, які опинилися в зоні розв’язаної Кремлем війни, а також які залишились в Криму та вимушені виїхати з цих територій, покинувши власні будинки. Це разом з тим демонстрація єдності та твердого бажання захищати країну. Я вважаю, це важливо і для нас, і для Європи та Америки. Це також демонстрація Росії, що воює в Україні не якась влада або «хунта», про яку вони розповідають, а народ за свою країну. Я солідарний з тими лозунгами, які люди несуть в руках – «Я – Волноваха». Це символ того, що стріляючи в жителів Волновахи, бандити та російські війська стріляють в душу кожного жителя нашої країни. Вони мають це розуміти.
На жаль, міжнародна спільнота з першого дня російської агресії бариться з реакцією на події в нашій державі. Але якесь розуміння починає приходити. Нарешті, почали говорити, що війна йде не з Україною, а з усім цивілізованим світом. І в цьому розумінні Європа має бути єдиною, адже там є бажаючі відсидітись у стороні та будувати бізнес на російських грошах. Тільки єдиним фронтом з Європою нам вдасться припинити цю агресію.
Безсумнівно, можна сподіватись і не реакцію влади на дану акцію. Адже на сьогодні український народ більш патріотичний у своїх думках, аніж багато представників нашої влади. Тому потрібно тверезіти, адже надто довго це терпіти ніхто не буде.
«УКРАЇНЦІ МАЮТЬ ЗРОЗУМІТИ, ЩО МИ МАЄМО БУТИ ЄДИНИМИ В БОРОТЬБІ ЗА МИР, ЗА НАШУ КРАЇНУ І ЗА НАШЕ МАЙБУТНЄ»
Андрій ТЕТЕРУК, народний депутат, екс-командир батальйону «Миротворець»:
- Цей марш єдності має бути адресований кожному українцю. Я б не поділяв окремо владу, жителів Донбасу або будь-яку категорію, до якої б він звертався. Нам потрібно зрозуміти, що всі, хто живе в Україні, мають діяти єдино – боротися за мир та жити єдино. Тоді в нас буде та мета, за яку гинуть наші хлопці. Всі українці мають зрозуміти, що ми маємо бути єдиними в боротьбі за мир, за нашу країну і за наше майбутнє.
Зараз відбувається окупація нашої території, її захоплення, а також спонсорування терористичних організацій технікою, набоями, грошима, інформаційною підтримкою. Тому нам потрібно розуміти, що таке терористичний акт та терористична окупація країною-агресором.
Європа ж починає розуміти, що Україна зараз боронить її кордон від країни-агресора. Вони бачать бажання Кремля змінити світоустрій.
«ПОПРИ КРИТИКУ ТА НЕЗАДОВОЛЕННЯ, Є ВІДЧУТТЯ, ЩО ВСІ МИ ЄДИНІ У БАЖАННІ ЗАХИСТИТИ КРАЇНУ»
Валерій ЧАЛИЙ, заступник Глави Адміністрації Президента:
- Перш за все, ця акція є спонтанною, але демонструє єдність України та українців. Кожен прийшов зі своїм відчуттям, демонструючи здатність і рішучість до оборони незалежності України, хтось прийшов висловити підтримку «кіборгам», які захищають нашу державу в найбільш гарячій точці цієї неоголошеної війни. Я прийшов, щоб показати, що у нас немає страху, а є розуміння, що робити, є солідарність з тими, хто виступає проти будь-яких форм тероризму. В Парижі, де ми разом з Президентом підтримали наших європейських друзів, які також підтримують нас та висловлюють свою солідарність. Можливо, враховуючи те, що організація даної акції відбулась дуже швидко, на ній не були присутні представники країн ЄС, як це було в Парижі. Але для нас важливіше, що надходили співчуття від керівників країн Євросоюзу після цього жахливого нелюдського акту тероризму під Волновахою. Очевидно, і це зараз засвідчено ОБСЄ, удар наносився з території, яку контролюють терористи – ті, хто не хочуть миру. Атака відбулась на військовий блокпост, але терористи точно знали, що через нього постійно проходить потік автівок з мирними мешканцями.
Тому зараз ми демонструємо солідарність проти тероризму. Людей не залякати – вони не хочуть війни та жити під дулами автоматів, вони хочуть миру. Сьогодні це свідчення небайдужості та рішучості. Саме такий шлях, і як про це сказав Президент, - ми готові захищати країну, ми переможемо, але ми переможемо в боротьбі за мир. Нам не потрібна повномасштабна війна в центрі Європи в ХХІ ст., ми не допустимо, щоб Україні, яка ніколи не знала, що таке тероризм, сьогодні нав’язували модель нестабільності, внутрішніх протиріч та територій, де можуть відбуватись терористичні акти. Це все привноситься ззовні і це є черговою спробою дестабілізувати ситуацію.
Сьогодні нам очевидно, що ці виклики навпаки об’єднали народ, хоча мета їх була протилежна. Сьогодні на площі, на Майдані Гідності ми побачили, що це навпаки гуртує людей. Рішучість людей у порівнянні з тією, що була ще рік назад, є більшою. Це зовсім інше громадянське суспільство – я відчуваю це, спілкуючись з людьми, і це був безпрецедентний випадок, коли Президент просто вийшов безпосередньо до людей. Попри критику та незадоволення, є відчуття, що всі ми єдині у бажанні захистити країну, відновити мир та, подолавши всі труднощі, розвиватись як європейська країна. Наша держава, на мій погляд, має дуже велику перспективу.