Цьогорічні новинки «Дня» – історична книга «Повернення в Царгород» та публіцистичний триптих «Котел», або Справа без терміну давності», «Я –свідок. Записки з окупованого Луганська» і «Катастрофа і Тріумф. Історії українських Героїв» – вже на поличках українських книгарень. Днями на Форумі видавців у Львові з успіхом відбулася їхня презентація. Багатолюдна і у формі діалогу. Враження перших читачів вже можна прочитати на шпальтах «Дня» і на нашому сайті. Для тих, хто не зміг бути на презентації і не мав можливості поспілкуватися з авторами і упорядниками, ми підготували це відео. У ньому головний редактор «Дня» Лариса Івшина тезово розповідає про наші новинки та про те, який зв'язок є між Візантією та сьогоднішньою ситуацією в Україні, редактор відділу політики та упорядник книги «Котел», або Справа без терміну давності» Іван Капсамун – про справу Гонгадзе,  журналіст і блогер «Дня» Валентин Торба, який є автором книги «Я – свідок…» - про передумови і початок війни на Донбасі», а редактор відділу «Суспільство» і упорядниця книги «Катастрофа і Тріумф…» Марія Семенченко – про важливість живих голосів у цій війні. Книги, на перший погляд, всі різні і самодостатні, але для повного бачення ситуації найкраще читати їх по порядку, долаючи з кожною сторінкою сюжетну лінію наших катастроф і тріумфів…

«Ідея книги «Повернення в Царгород» виношувалася давно. Ця книга зараз є суперактуальною. Тисячолітня давнина, здавалося б, яке вона має відношення до сучасних українців?.. А, виявляється, саме там лежать загублені «ключі» до нашої суб’єктності, якою ми, українці, не користувалися. Це останні 700 років колоніального світочислення привчили нас жити в іншій системі координат. І ми у «Дні» своєю книгою сказали: не дивіться в «чорну діру» Московії, яка затягує, а подивіться на своє власне життя власними очима – і оцініть свою складну, пристрасну історію», – говорить Лариса Івшина.

Іван Капсамун з 2009 року займається резонансною справою Гонгадзе, побував практично на всіх судових засіданнях, записав десятки інтерв’ю. «Сама назва «Котел» – є дуже символічною. Це стан, в якому опинилася наша країна за роки незалежності. На жаль. І якраз ця книга розповідає головним чином про причини, чому ми сьогодні – після двох Майданів, під час війни –перебуваємо у такому стагнаційному стані з втратою території, з втратою тисяч людських життів. Ця книга – це відповідь газети «День» на створену паралельну реальність авторами тієї системи «Кучми-Януковича», – розповідає Іван Капсамун.

«Назва книги «Я – свідок» – невипадкова. Тому що я дійсно був свідком цих подій. Подій, які розгорталися на моєму рідному Донбасі, у моєму рідному Луганську, у місті, яке завжди було мирним і зовсім не буремним, як його зараз багато хто намагається подати, – пояснює Валентин Торба. –  Не було там ніяких войовничих настроїв. Це була спляча, апатична територія, яку дехто навмисно розхитував. А яким чином розхитував і з якого часу, і чого не було зроблено для того, щоб цього не допустити, я у своїй книзі якраз і досліджую. Так сталося, що я фіксував ці події з самого початку їх виникнення. І завдяки газеті «День» я мав можливість фактично в онлайн-режимі транслювати всі ці події. Якщо їх прослідкувати, то виходить безперервна історія виникнення цього конфлікту, і те, як він розвивався. Вже у Києві я мав можливість не лише все зібрати разом і проаналізувати, а й поспілкуватися з учасниками подій. Так виникла ця праця з екскурсом в середину 1990-х років, коли, в принципі, і посіяні були отруйні зерна, що згодом вилилось у таку драму, яку ми сьогодні маємо на Донбасі».

«Я вважаю, що книга з історіями військових, медиків і капеланів з’явилася дуже вчасно… Пішов другий рік війни, хвиля адреналіну і високого патріотизму спала, люди втомилися, країна пережила багато шоку, болю, і дуже легко дистанціюватися від цієї війни, особливо якщо ти живеш за сотні кілометрів від фронту і у твоєму місті не падають снаряди. Але прочитавши ці історії – історії людей, які ще вчора, можливо, жили з тобою в одному домі, працювали в одному офісі, були вчителями, медиками, підприємцями, –важко сприймати цю війну як абстракцію, а людські життя як статистику. Це важливо. У цій книзі дуже різні історії – трагічні, драматичні, страшні. Але  є багато історій оптимістичних, світлих. Тож я сподіваюсь, що читачі, прочитавши цю книгу, відчують все ж таки більше Тріумфу, ніж катастрофи», – підсумовує Марія Семенченко.

Книгу «Повернення в Царгород» і публіцистичний триптих можна замовити на сайті «Дня».