Афiша
ФІЛЬМ ТИЖНЯ
«Переправа» (The Crossing) — у кінотеатрах України
Цю військову драму деякі кінокритики називали «китайським Титаніком» — чудово знята стрічка (спільне виробництво Китаю, Японії, Південної Кореї і США), в якій усього потрошку — і війна, й кохання, й смерть, і надія... Події відбуваються під час Китайської революції. Великий історичний епос відносить глядачів у 1940-ті. У центрі оповідання три пари, чиї долі драматично пов’язані з подіями, які розгортаються на тлі воєнних дій. Фільм заснований на реальній трагедії потоплення корабля «Тайпін», що стався 1949 р. і забрав життя понад 1500 пасажирів та екіпажу! Любов, розставання, пристрасть і визнання, все це майстерно показано володарем «Венеціанського лева», режисером Джоном Ву. Фільм поєднує в собі багато прикмет «великого стилю» — масштабну розповідь, яскравих персонажів, вражаючі батальні сцени і трохи наївну, старомодну, але дуже щиру кіноромантику «золотого століття» Голлівуду.
КНИЖКА ТИЖНЯ
«Гордий Будьщо» Ірени Доускової
Українські читачі продовжують відкривати для себе розмаїття сучасної чеської літератури. У видавництві «Комора» побачила світ книжка знаної в Чехії письменниці Ірени Доускової «Гордий Будьщо» в перекладі Ірини Забіяки. Дія роману відбувається в 1970-х, коли Чехословаччина після спроби звільнення з радянських обійм і реформ опинилася під «братньою» окупацією — в реальності сірого застою. Маленька Геленка Соучкова протиставляє невеселому життю свою дитячу оригінальність, фантазію та суто чеське почуття абсурдного гумору, який, одного разу помітивши, вже ні з чим не сплутаєш. Так, Геленка, почувши агітаційний віршик «Гордий будь, що...» (і далі стандартний набір, чим саме має пишатися юна громадянка тоталітарної держави), вирішила, що то — не заклик, а ім’я гордовитого персонажа — Гордий Будьщо. Є тут і історії про те, як школярі шукають партизанські поховання Другої світової, при тому, що в Чехії масштабного партизанського руху й не було. А ще у книжці багато віршів, приказок, мовних забавок і жартів. І, нарешті, зіткнення дитячого та дорослого світу, яке за будь-яких часів чи режимів є надзвичайно плідним і для письменника, й для читача.
ФЕСТИВАЛЬ ТИЖНЯ
«Молоко-2015» — із 5 по 8 серпня, Одеса
ФОТО З САЙТА AFISHALVIV.NET
Цьогоріч у Південній Пальмірі Фестиваль театрів «Молоко» відбудеться вже увосьме. Форум було засновано в м. Рівному, а потім він «переїхав» разом із своїм творцем Михайлом Журавлем, який зараз є директором Одеського культурного центру (ОКЦ). «Я — прихильник традиційного театру, в якому немає епатажу, — говорить Журавель. — Театр повинен хвилювати глядача, у виставі має бути дія, розвиток характерів». Одеському глядачеві пропонується програма з різним переплетенням жанрів — від драми до мюзиклу. Учасниками фестивалю є як уже визнані театри, так і молоді таланти, яким дається шанс вразити відвідувачів своїм мистецтвом. Відкриється «Молоко-2015» вуличним дійством ROOD, а потім глядачі побачать резонансну постановку Івано-Франківського театру ім. І. Франка «Солодка Даруся», яку режисер Ростислав Держипільський поставив за повістю Марії Матіос, а закриється фест мюзиклом Divka (постановка Олексія Коломійцева за п’єсою І.Котляревського «Наталка Полтавка») Львівського драмтеатру ім. Лесі Українки (на фото).
ВИСТАВКА ТИЖНЯ
«Андрей Шептицький (1865—1944). До 150-річчя від дня народження» — Музей історії міста Києва
ФОТОІЛЮСТРАЦІЯ З САЙТА PROSTIR.MUSEUM/UA
Це — спільна акція Музею сакрального мистецтва ім. Антонія Петрушевича Львівської архієпархії УГКЦ і Музею історії міста Києва. Основна мета виставки — віддати шану одному з визначних громадських і релігійних діячів України, представникові духовної еліти — митрополитові Андрею, який своїм життям і діяльністю зробив неоціненний вклад у боротьбу за зростання національної свідомості та державницького мислення, в розвиток меценатства і підприємництва в Україні. В основу експозиції увійшли скарби з Музею сакрального мистецтва ім. Антонія Петрушевича Львівської архієпархії УГКЦ. Це цінні речі з родинного дому Шептицьких у с. Прилбичі, що на сьогодні складають збірку «Студіон». Також представлено матеріали з приватної колекції родини Лінинських, подаровані «Студіонові» для майбутнього Музею митрополита Андрея, а саме: герб родини, печатка митрополита Андрея Шептицького, церковні книжки, літургійний посуд, ікони, побутові та особисті речі. Також експонуються мистецькі твори Новаківського, Бойчука, Дядинюка, Водзіцької та Бутовича і сучасних митців, зокрема Безніска та інших. Перлиною експозиції є унікальна робота Олекси Новаківського — портрет митрополита Шептицького під назвою «Мойсей» (1915—1919 рр.) — на фото, з якою пов’язана ціла легенда: протягом багатьох років картина вважалася втраченою і зовсім недавно була випадково знайдена священиком УГКЦ о. Севастіяном. Виставку можна побачити до 20 серпня.
