Хепi-енд

Більшість кінотеатрів — звичайні осередки розваг із більшим чи меншим рівнем комфорту. «Заклади культури» офіційною мовою.

Є, втім, винятки. Є кінотеатри, котрі сприймаєш як продовження твого особистого простору, не рідний дім — але щось близьке до того. «Жовтень» був таким. Своїм, домашнім, з поміркованими цінами й з кіно, якого годі й шукати не тільки в помпезних мультиплексах, а й навіть в Інтернеті.

Нагадаємо, біда трапилась 29 жовтня минулого року, під час фестивалю «Молодість». Двоє нацистських недоумків підпалили один із залів «Жовтня», намагаючись зірвати показ фільму з фестивальної програми «Сонячний зайчик», присвяченій ЛГБТ-тематиці. Пожежу, що почалася, вчасно зупинити не вдалося. Винних доволі швидко знайшли, і в підсумку вони відбулися умовними термінами. Будівлю було серйозно пошкоджено: обвалився дах, постраждали комунікації. Стало зрозуміло, що потрібна  повна реконструкція.

Через кілька днів після пожежі на демонстрацію солідарності з «Жовтнем» на Хрещатику вийшло понад дві тисячі осіб. Міська влада пообіцяла запустити кінотеатр у жовтні 2015 року. Минулої неділі це сталося.

«Жовтень» справді народився наново. Зовнішній вигляд будівлі у стилі пізнього радянського конструктивізму збережено, однак усередині зміни разючі — від туалетів і до проекційного обладнання. В інтер’єрах тепер переважають світлі кольори, у фойє другого поверху зроблено величезні широкі вікна. Дизайн фойє першого поверху — з яскравим абстрактним розписом й інсталяцією-колажем зі старих програвачів, радіоприймачів, магнітофонів, касет тощо — справжня дизайнерська знахідка.  На місці приміщень адміністрації з’явилося нове сучасне кафе — тож увесь перший поверх віддано глядачам.

Кінозалів, як і до реконструкції, лишилося шість: «Гегемон» (найбільший — 414 місць), «Солодке життя» (22 місця), «Класік» (45), «Сеанс» (33) — на першому поверсі, «Кіноман» (198) і «Аншлаг» (49) — на другому.  Загальна місткість — 761 місце. В «Гегемоні», «Кіномані» й «Аншлагу» встановлено високоякісне цифрове DCP-обладнання, котре дозволяє показувати великобюджетні голлівудські фільми, зокрема в 3D-форматі, в решті залів — більш камерна відеопроекція. Всюди — нові екрани, нові крісла, повноцінна звукоізоляція.

Директор «Жовтня» Людмила Горделадзе виглядала цілковитою тріумфаторкою.

— Людмило Борисівно, тепер, коли все закінчилося, хотілося б дізнатися про ваші видатки. Кінотеатр був застрахований? Наскільки це вам допомогло?

— Страхова компанія виплатила 2,5 мільйона за будівлю і 1,3 мільйона за обладнання. Адже ми страхували за балансовою вартістю, яка через інфляцію дуже змінилася. Цього було геть недостатньо, бо реконструкція коштувала 51 мільйон.

— А скільки виділила КМДА?

— Навіть більше — 53 мільйони.

— Чи багато коштів зібрала громадськість?

— Ми отримали 300 тисяч через фонд «Відновимо разом». Нас підтримали робочими руками, зокрема, коли проводилися толоки в перші тижні після пожежі. Я дуже вдячна громадським активістам  за інформаційну підтримку і загалом за все, що вони зробили в перші дні.

— Чи вдалося розв’язати юридичні колізії, які ви мали до пожежі?

— Питання в прокуратури з’являлися через те, що вони вважали, що попередній договір оренди від Київради не є цілковито легітимним. Але ми нарешті отримали повністю законний договір без жодних зауважень.

— Головне запитання — чи не зміниться ваша репертуарна політика?

— Все буде, як і раніше: показуватимемо кращі фільми мейнстриму, програми фестивального кіно, і так само українські картини.

Лишається додати тільки те, що відкриття «Жовтня» —  на сто відсотків гарна новина, що загалом у сьогоднішній Україні рідкість. Тут маємо: виконану обіцянку влади, спільні зусилля багатьох людей різних верств суспільства й результат, який оспорити неможливо. Справжній кінематографічний хепі-енд.